- клекітливий
- —————————————————————————————клекітли́вийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
клекітливий — клекотли/вий, а, е. Який клекоче. || Який має схильність клекотати (у 1 знач.). Клекітливий птах … Український тлумачний словник
клекотливий — див. клекітливий … Український тлумачний словник
бурхливий — 1) (про море, потік, річку тощо), бурливий, буремний, збурений, розбурханий, збунтований поет.; кипучий (який шумує); клекі[о]тливий, клекітний (про воду яка вирує, клекоче) 2) (про стихійні сили, явища природи який буяє, виявляється з великою… … Словник синонімів української мови